Сухоцвіт
«Сухоцвіт», квітка, колір якої є вічним, — це безладна суміш спогадів, що розкриває тему переходу в інші царства під час незбагненного процесу жалоби, створюючи нові світи з утрати й часу. Це святкування, що намагається через історію моєї бабусі-понтійки та її поступового зникнення з власного фізичного тіла, унаслідок хвороби Альцгеймера, переплести наші пісні та танці, простори, які ми створюємо, щоб зустрітися одне з одним.
У цьому експериментальному короткометражному документальному фільмі культурні та особисті розповіді порушують актуальні для багатьох питання про вразливість, стійкість і виживання, способи вираження любові. Чи можемо ми, виспівуючи та витанцьовуючи нашу тугу, створити заклинання, щоб зруйнувати сталий лінійний наратив пам’яті та спрямувати розповіді предків про силу та єдність до сьогодення?
