Кадр з фільму "Беті Котяче Хутро". Середній план. Синя колірна гама. Двоє молодих людей розслаблено танцюють на тлі неонових сердець.

Беті Котяче Хутро

Оригінальна назва: Bety Blana de Pisica
Режисерка: Міхаела Драґан
Стрічка із циклу «Опір — це дівчина, яка змінює світ»
Перформер_ки: Хуліо Елвісі Пісіка і Андреа Петре
Румунія, 2021, 8 хвилин, експериментальний
Фільм можна переглянути онлайн на цій сторінці безкоштовно протягом 23 вересня — 7 жовтня. Стрічка демонструється мовою оригіналу з розширеними українськими субтитрами (SDH).

«Опір — це дівчина, яка змінює світ» — серія відеомонологів у рамках міжнародного культурного проєкту «Історії дівочого опору». У цій серії представлено надихаючі, складні й чесні історії дівчат, які чинять спротив і уявляють краще майбутнє для себе й суспільства, у якому вони живуть. Ці історії розказано через відеоарт, музику, театр, поезію й інші форми творчого документування. Три представлені відеомонологи (з одинадцяти в серії) створив театр Giuvlipen і виконали ромські актор_ки.

Це другий відеомонолог із серії «Опір — це дівчина, яка змінює світ», оснований на історії Беті з Румунії. Переживши досвід булінгу в школі, Беті зрозуміла, що хоче стати акторкою. Вона почувається реалізованою, коли пише вірші з терапевтичним ефектом. Тому найкраще її описують власні вірші:

«Сідайте, дозвольте представитись! Це я, Беті!
Розумна ворона, напрочуд красива
Скажу вам прямо, краще мене не займайте
У мене вдосталь мізків, я дуже вправна,
Чесна, відверта акторка, діджейка, поетка з медом
У шкірі своїй мені добре, обожнюю бути собою
Мені ідеально пасує будь-який персонаж
Я — Беті Котяче Хутро, бо роблю все грайливо
Я не боюся бути собою, у мене є гідність
Шкіра моя темнувата, і це справжній вибух»

Дати показу стрічки: 23.09.2021 — 7.10.2021
Фото режисерки Міхаели Драґан
Режисерка
Міхаела Драґан — мультидисциплінарна художниця, яка вивчала театральне мистецтво. Живе в Румунії, в Бухаресті, та працює в кількох інших країнах. У 2014 році заснувала театр Giuvlipen, де виступає й пише п’єси разом з іншими ромськими акторками. Міхаела також є тренеркою Театру пригноблених і працює з ромськими жінками над конкретними проблемами, з якими вони стикаються в Румунії.

Вона була фіналісткою Міжнародної театральної премії Ґілдер/Койні (Нью-Йорк) 2017 року. У 2020 її знову номінували, і вона здобула Спеціальну нагороду Ліги. У 2018 році Драґан брала участь у резиденції Міжнародного арт-центру Para Site у Гонконгу. Її перформанс Roma Futurism показували в численних мистецьких інституціях, зокрема в Музеї сучасного мистецтва в Белґраді, на паралельній виставці Венеційської бієнале FutuRoma, на конференції «Критичні ромські студії» у Центральноєвропейському університеті в Будапешті, а також у Румунському культурному центрі в Лондоні. Того ж року Міжнародний фестиваль п’єси PEN World Voices 2018 у Нью-Йорку відзначив її як одну з десяти найшанованіших постатей у світовій драматургії.

У 2021 році вона представила свою першу відеоінсталяцію «Майбутнє — це безпечне місце, заховане в моїх косах», що складається з трьох коротких фільмів, які зображують футуристичні ритуали зцілення трансгенераційної травми ромів і запрошують уявити безпечне майбутнє для цієї спільноти.
Фото перформера Хуліо Елвісі Пісіка
Перформер
Хуліо Елвісі Пісіка — міждисциплінарний художник, який навчається на Факультеті музики й театру Університету Тімішоари. Брав участь у бієнале ArtEncounters і театральному фестивалі in: v z b l у Тімішоарі. Разом із театром Basca їздив у Берлін на фестиваль Festiwalla. Тренер проєкту Erasmus+ «(Ромські) герої в театральній освіті й повсякденному житті». Його вірші публікували в кількох виданнях у Румунії й за кордоном. Він також брав участь у роботі над сценарієм вистави «Сексодром» театру Giuvlipen. Протягом останніх кількох років незалежно експериментує зі звуком і музикою. У 2020 році взяв участь у першій резиденції програми Rezidența 21, присвяченій експериментальному музичному виробництву, а також долучився до створення програми резиденцій Queer in Solitude.
Фото перформерки Андреа Петре
Перформерка
Андреа Петре — акторка, перформерка, яка грала у фільмах «Тото і його сестри» та «До країни мрій».