Гомотопія
Події фільму відбуваються у хроніках «Гомотопії» десь між майбутнім і теперішнім, де група радикальних квірів запекло прагне викрити проблеми одностатевих шлюбів, зруйнувати Державу, повалити Імперію. «Гомотопія» – це критика нищівного насильства гомонормативності, смертоносного увічнення американського патріотизму та консервативних структур спорідненості й регуляції чуттєвості, що переплітається з історією пригод Йоші: любовних, протестних та сексуальних. Завдяки строкатій команді герої_нь, які не воліють вписуватися в суспільні рамки «Гомотопія» тримає глядач_ок у заручниках кінематографічної умовності. Уявлення про расу, гендер, тіло і бажання переосмислені крізь антиколоніальний погляд на квір боротьбу. Вони створюють візуальний ритм меланхолійного утопізму, що знає: можливо, майбутнє не настане, але й сьогодні – ще не кінець. «Гомотопія» не про Державний самообман, а про Революцію любові.
У тандемі з Еріком Стенлі Варґас зняв фільм «Гомотопія» (Homotopia, 2006) і його повнометражний сіквел «Квіри поза законом» (Criminal Queers, 2016), які показували в Токійському палаці в Парижі, Сучасному виставковому просторі Лос-Анджелесу, Центрі сучасного мистецтва Глазго та в Новому музеї сучасного мистецтва у Нью-Йорку. Також Варґас працює виконавчим директором MOTHA (Музею трансгендерних історії та мистецтва) – інституції, що досліджує внесок трансобразотворчості в культурно-політичний ландшафт.
Ерік А. Стенлі працюють на перетині радикальної транс/квір естетики, теорій державного насилля й антиколоніальної боротьби. Разом із Крісом Варґасом вони зняли фільми «Гомотопія» (Homotopia, 2006) і «Квіри поза законом» (Criminal Queers, 2016) та упорядкували антології «Поневолені гендери: трансоприсутнення й тюремно-промисловий комплекс» (Captive Genders: Trans Embodiment and the Prison Industrial Complex , AK Press, 2011/2015). Також тексти Еріка можна знайти в журналах Social Text, American Quarterly, Women and Performance, TSQ та інших.