Кінохроніка 63 – Потяг тіней
Кінохроніка 63 – це спроба визначити і зрозуміти окреме зображення – клаптик відео, знятого мобільним телефоном на відомій свого часу залізничній лінії Белград – Любляна, де біженці тепер подорожують не у спальних вагонах, а між колесами поїзда.
Кінохроніка 63 занурюється у візуальне дослідження залізниці, вивчає її історичний, соціальний та політичний наратив.
Геополітичний контекст
Для біжен_ок, які тікають у Західну Європу від воєн і державного насилля в таких країнах, як Сирія, Афганістан, Еритрея, є кілька шляхів. Один із найголовніших проходить через Туреччину, Грецію й далі через країни Балканського півострова. З 2018 року кордон між Сербією та Угорщиною і Хорватією та Угорщиною фактично закрився для тих, хто шукає притулок. Це означає, що потрапити в Західну Європу стало набагато складніше, і мігрант_ки мусять обирати більш небезпечний шлях пішки через гірські ліси Боснії та Хорватії в напрямку Словенії, або ховаючись у вантажних поїздах, які прямують із Сербії на Захід. Обидва шляхи є вкрай небезпечними. Внаслідок антиміграційних політик Угорщини та інших країн ЄС, багато з мігрант_ок, які розглядали Сербію або інші балканські країни як транзитні, мусили шукати там притулок. Низові організації в Белграді активно допомагали біжен_кам, але уряд чинив тиск на активіст_ок, наприклад, створюючи бюрократичні проблеми для ГО, що працювали з мігрант_ками. Ситуація з біжен_ками з азійських та африканських країн залишається в Балканському регіоні дуже складною. За офіційними даними, за вересень 2022 року на кордоні Сербії та Хорватії було зафіксовано більше 19 тис. спроб перетину, і поліція часто використовує невиправдане насилля щодо біжен_ок.

Учасниця Newsreel Front («Фронт кінохроніки», Obzorniška Fronta), неформального колективу працівни_ць сфер теорії кіно та практики мистецтва.