У 2021 році після сфальсифікованих виборів і масових протестів у Білорусі, а також на фоні погіршення міжнародних відносин, Олександр Лукашенко спрощує отримання віз людьми з Курдистану, а також країн Середнього Сходу, Африки та Азії, збільшує кількість авіарейсів міжнародного сполучення із цими регіонами та пропонує відкритий шлях до пошуку притулку в країнах Європейського Союзу. Десятки тисяч людей, що прибувають до Білорусі з метою подальшого пошуку безпечної країни, залишаються в пастці між кордоном Білорусі та іншими країнами Європейського Союзу. Великі правозахисні організації вирішили залишатись осторонь, у той час як активістські низові групи, що допомагають мігрант_кам, фіксують численні порушення прав людини та процедур надання прихистку (особливо на польсько-білоруському кордоні): прикордонні служби Євросоюзу, а також військові застосовують насилля щодо мігрант_ок у спробі відтіснити їх від кордону, де на іншому боці вони потерпають від такого ж ставлення білоруських прикордонних службовців, а подекуди й фізичного примусу до повторних спроб перетину кордону з Євросоюзом. Великі групи людей змушені постійно переміщатися вздовж кордону без їжі й води та за жорстких погодних умов у пошуках безпечного переходу, що завершується не тільки погіршенням фізичного та психологічного стану, а й іноді втратою життя. У 2022 році польська влада почала будівництво п’ятиметрового муру на кордоні з Білоруссю, який значно ускладнює його перетин, і, за свідченнями активістських груп, люди зазнають тяжких тілесних травм при таких спробах. Ситуація також погіршується постійним тиском на громадські організації та активістські групи, що надають гуманітарну та юридичну допомогу шукач_кам притулку.