My favorite job, 2022
Навесні 2022 року українське місто Маріуполь було оточене російськими військами, які щоденно застосовували зброю масового ураження проти мирного населення. Від середини березня волонтери та волонтерки почали їздити до Маріуполя із Запоріжжя для евакуації людей. Після рейсів вони збиралися, щоб обмінятися інформацією, підтримати одне одного та проговорити свої травматичні досвіди.
Геополітичний контекст
24-го лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Маріуполь, портове індустріальне місто з населенням близько 450 тисяч, з 1-го березня був оточений російськими військами, які активно застосовували всі типи зброї, зокрема авіабомби. Місто було повністю позбавлене зв'язку, електрики, газо- та водопостачання. Також були знищені пожежні станції та серйозно пошкоджені лікарні. Місто перебувало в облозі, і надавати допомогу містян_кам було практично неможливо. Останнім місцем, де точились активні бойові дії, стала територія заводу Азовсталь на лівому березі річки Кальміус. Увесь цей час у бомбосховищах заводу перебували сотні мешкан_ок міста. Після 20 травня територія Маріуполя була повністю окупована, шляхи допомоги містян_кам стали ще більш небезпечними, як і процес документування військових злочинів і порушень прав людини. В окупованому місті немає можливості отримати інформацію про кількість загиблих і поранених, але є підстави вважати, що кількість загиблих серед цивільних під час облоги перевищує 20 тисяч. 90% будинків у місті серйозно пошкоджені, третина не може бути відновлена. Стосовно Маріуполя, так само як стосовно Сараєво й Алеппо, використовують термін «урбіцид» (убивство міста). Приблизно 75% населення міста стали переміщеними особами (в Україні), біженцями (в інших країнах) або були депортовані на територію РФ. Зараз у Маріуполі в умовах гуманітарної катастрофи залишається більше ста тисяч мешкан_ок.
