Звукоопис

Дорогий Лу Саліване

Оригінальна назва: Dear Lou Sullivan

США, 6 хвилин, 2014, експериментальний

Режисер: Ріс Ернст

film-dear-lou-sullivan-01

Ця робота лос-анджелеського митця Ріса Ернста звертається до історії Лу Салівана — транс*чоловіка та СНІД-активіста, який значною мірою сприяв розмежуванню понять ґендерної ідентичності й сексуальної орієнтації. Фільм частково побудований на Рісовому власному дослідженні цієї постаті та транс-історії. Його структуру визначають прагнення визначити трансмаскулінних «старійшин» та міжпоколіннєве вивчення трансмаскулінної ґей-ідентичності. «Дорогий Лу Саліване» — це медитативний роздум про життя покійного транс-чоловіка й СНІД-активіста, що досліджує тілесне переплетення трансмаскулінної ґей- та ВІЛ-позитивної ідентичностей на основі архівних відеоінтерв’ю, уривків із книжки Салівана «Інформація для FtM-кросдресера та транссексуала» (Information for the Female-to-Male Crossdresser and Transsexual)), ґей-порно на касетах та чатів у Grindr.

Стрічка містить: серофобну та трансфобну лексику, відвертий контент, миготливі зображення

Дати показу стрічки: 23.11.2025 — 07.12.2025

Погрудний план, портрет. Холодна колірна гама. Чоловік із коротким неслухняним каштановим волоссям і тонкими вусами дивиться у камеру і ледь помітно всміхається. Одягений у білу футболку і синю куртку. У вусі маленька сережка, а на шиї – тонкий ланцюжок.

Ріс Ернст

Ріс Ернст — режисер і митець. Прем’єра його дебютного ігрового фільму ADAM відбулася 2019 року на кінофестивалі «Санденс» (Sundance Film Festival). Стрічка також здобула нагороди на Outfest, Oslo Fusion та фестивалі Mezipatra; була номінована на премію GLAAD у 2020 році.

Ернст працював на Amazon MGM Studios над серіалом «Очевидне» (Transparent) як продюсер і режисер, а також створив заставку до нього. На тій же студії він режисерував і продюсував вебсеріал «Це я» (This Is Me), за який був номінований на Еммі у 2015 році. Роботи Ернста демонструвалися на Бієнале Вітні (Whitney Biennial), кінофестивалях «Санденс», Обергаузен, Анн-Арбор, а також у Центрі мистецтв Вокера й Музеї Гаммера. Ернст отримав дві спеціальні відзнаки премії GLAAD і здобув нагороди на Outfest, Чиказькому міжнародному кінофестивалі, Лос-анджелеському й сіетлському фестивалях трансґендерного кіно. Мешкає в Лос-Анджелесі.

Інші фільми програми

Рецепт для старійшини

Берегти себе, берегти всіх

Канада, 6 хвилин, 2024, експериментальний/гібридно-художній

Режисерка: Джей Ел Вайткроу

Присвячено жінкам корінних народів та дводухим людям, які живуть з ВІЛ/СНІД, а також громадським організаціям, що пропонують програми з підтримки культур корінних народів як засіб зцілення.

Я бережу себе

Берегти себе, берегти всіх

Чилі, 6 хвилин, 2020, експериментальний

Автор_ки: Las Indetectables, Макарена Родрігес, Освальдо Гусман

«Я бережу себе» досліджує, як у контексті чилійського капіталістичного й неоліберального режиму переплітаються колоніальні парадигми здоров’я, релігійне почуття провини і стигматизація людей, які живуть з ВІЛ.

Іще одна історія кохання. Жінки та СНІД

Берегти себе, берегти всіх Звукоопис

Канада, 30 хвилин, 1990, ігровий

Режисерки: Деббі Дуґлас, Ґабріель Мікаллеф

Фільм створено, щоб розвінчати міфи про ВІЛ і СНІД у жінок загалом і лесбійок зокрема.

Та дитина зі $НІДом

Берегти себе, берегти всіх

Бразилія, 11 хвилин, 2023, документальний

Режисер_ки: Лілі Насименту, Іура Фернандес

У мандрах поміж архівів, марень та пам’яті «Та дитина зі $НІДом» творчо переосмислює заборонені спогади про те, що переживали і досі переживають діти з ВІЛ у Бразилії. Натхненний життям і дослідженнями Лілі Насименту (сценічне ім’я Ліріо Насименту), цей фільм — ритуал колективного зцілення, де біль перероджується в мову, забуття, спротив.